Тема 2. Простори моєї Батьківщини
Мета: повторити знання
десятикласників про основні чергування голосних і приголосних; формувати
правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному
мовленні; розвивати грамотне використання правил правопису, уміння
практично використовувати вивчені правила;
виховувати у
школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного
виховання.
Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця «Чергування голосних і приголосних звуків»
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
План уроку
І. Перевірка домашнього завдання
ІІ. Актуалізація опорних знань
2.1. Бесіда
ІІІ. Повідомлення теми, мети
уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприймання й засвоєння нового
матеріалу
4.1. Спостереження за мовним
матеріалом
4.2. Робота з таблицями «Чергування голосних і
приголосних звуків»
V. Закріплення вивченого
матеріалу
5.1. Вправа «Орфографічний практикум»
5.2. Гра «Знайди відповідне слово»
5.3. Самостійна робота
5.4. Гра «Коректор»
5.5. Дослідження-трансформація
5.6. Творче завдання
VI. Підсумок уроку
6.1. Вправа «Поміркуй»
VII. Оголошення домашнього завдання
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
- Давайте перевіримо ваше домашнє завдання. Що було задано додому? (Вивчити
правила уподібнення приголосних, вправа 112 с. 81, вправа 113 с. 82)
-
Давайте перевіримо вправу 112. Вам потрібно було переписати речення виділені
дієслова записати фонетичною транскрипцією.
- Зачитайте слова, в яких
зустрічаються ненаголошені е
та и. Як вони звучать у
слові? (У
слові вони звучать не чітко). Чому? (Тому, що голосні е чи и ненаголошені). Що потрібно зробити, щоб ненаголошений голосний
став наголошеним? (Дібрати до слова подібне або спільнокореневе слово так, щоб
ненаголошений голосний став наголошений).
-
Назвіть слова в яких відбувається уподібнення?
-
Давайте перевіримо вправу 113. Вам потрібно було переписати речення, вставляючи
де потрібно пропущені літери, позначити в словах орфограми.
1.
Пропливають зорі України над моїм відчиненим вікном.
2.
Спасибі, предки, за духовний спадок!
3. Вітер
шибками грає і дзвонить, не влетить у кімнату ніяк.
4. Та
боротьба ще буде йти віками з потворами труйними й павуками, допоки з
павутиння зла й брехні не вийде людство на шляхи сяйні!
5. По
кладці молодиця перейшла, похитуючи відрами дзвінкими.
6. В
хаті тихо, як у пустці. А тим часом у вікнах майнула жіноча голова в
червоній хустці.
7. Ти,
звичайно, при загадці, чому рано так померкли навіть айстри в нас на грядці.
8. На
блюдця літаючі в соняхів схожі обличчя.
- Отже,
який ми можемо зробити висновок? (Оскільки у вимові один приголосний звук
впливає на інший, уподібнюючи його собі, в результаті чого звук, який зазнає
впливу змінюється і змінює своє звучання. Для правильного написання слів з
уподібненням приголосних користуємось відповідними орфографічними нормами.
Проте правопис деяких слів потрібно запам’ятати.)
ІІ. Актуалізація опорних знань
2.1. Бесіда
- Пригадайте, коли відбувається чергування звуків?
- Чи у всіх випадках у словах відбувається чергування?
-
Назвіть слова в яких відбувається чергування голосних і приголосних звуків.
ІІІ. Повідомлення теми, мети
уроку. Мотивація навчальної діяльності
- Отож,
тема нашого уроку звучить так: «Складні випадки правопису слів з чергуванням
голосних і приголосних звуків». Ми з вами повторимо і поглибимо знання про
чергування голосних і приголосних звуків. Навчимося формувати правописні
вміння. Знання цього матеріалу допоможуть сформувати орфографічні та орфоепічні
навички.
4.1. Спостереження за мовним матеріалом
- Потрібно переписати,
вставляючи, де треба, пропущені літери, пояснити вживання їх. Дібрати до
слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування
голосних, з’ясувати його.
1. Ходить пісня
яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 2. Два вітри
підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і по рвали на шматки (О. Пархоменко).
3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в
коси тебе запл..ла (М. Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5.
Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..тить ся і в
калюжу — бух! (Л. Глібов). 6. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не
можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 7. У зеленому на мисті,
синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки
не ч..пає, доглядає, наче мати,— все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати
(Г. Донець). 9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в
світлиці підм..ла, прибрала (О. Пархоменко). 10. Внучка сміливо
прод..рається лісовими хащами. 11. Сидимо собі, ліс кругом завм..р. 12.
Сьогодні дідусь уже зб..рався пов..зти дівчинку до Тихого океану. 13. Через хвилину судно стишувало хід,
перем..гаючи піняві хвилі (М. Яненко). 14. Бабуся заг..няє
нас до хати (М. Стельмах).
Матеріал для вчителя: 1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця
навіки заберем (забирати). 2. Два вітри підкрались стиха, в баби виривали (рвали) нитки і по рвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти
цвітеш! З медом від тебе летить (прилітає, долітає) бджола. Дівчинка в коси тебе заплела (плести, заплітати) (М.
Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу накачаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова покотиться (котити, перекотити) і в калюжу — бух! (Л.
Глібов). 6. Можна все на світі вибирати (вибір), сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
7. У зеленому на мисті, синьоока, чарівна, стеле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки не чіпає (зачепити), доглядає, наче мати,— все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати
(Г. Донець). 9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в
світлиці підмела (замітати), прибрала (О. Пархоменко).
10. Внучка сміливо продирається
лісовими хащами. 11. Сидимо собі, ліс кругом завмер (завмирати). 12.
Сьогодні дідусь уже збирався (зберетесь) повезти дівчинку до Тихого океану. 13. Через хвилину судно стишувало хід, перемагаючи (перемога) піняві хвилі (М.
Яненко). 14. Бабуся заганяє
(гонити) нас до хати (М. Стельмах).
- Назвіть слова в яких
відбулось чергування?
- Які орфограми ви
визначили в словах?
4.2. Робота з таблицями «Чергування голосних і приголосних звуків»
Чергування голосних звуків
Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися
чергування голосних фонем. Найпоширенішим в українській мові є чергування о, є з
і.
Воно відбувається:
а) у закритому складі: школа - шкіл, гора — гірський, чоло — чільний, радості — радість, слово — слів, ночі — ніч, батькова — батьків, воля — вільний, моя — мій, могти —міг, стою — стій, береза — бера, перо — пір 'я, женитися — жінка, ременя — ремінь, лебедя — лебідь, село — сіп, ковалева —ковалів, принесу — приніс, семи — сім, Києва —Київ;
б) у відкритому складі, якщо в наступному складі є суфікси -ок, -ець: гора — згірок, чоло — причілок, моста —місток, возити — візок, дзвонити — дзвінок, двері —одвірок, олово — олівець, острови — острівець, кончина —кінець, верховий — верхівець; а також: ущелина — щілина,прорвати — прірва, прозивати — прізвище;
в) перед подвоєнням приголосних: ночі — ніччю, солі —сіллю, дорога — роздоріжжя, ворота — підворіття, голка — гілля, речі — річчю, промені — проміння, мести —сміття, зелень — зілля;
г) у коренях дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува-: берегти — зберігати, брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати, гребти — згрібати, застебнути — застібати, зачепити — зачіпати, защепну ти — защіпати, летіти — літати, мести — замітати, пекти — випікати, підперезати — підперізувати, плескати — запліскувати, плести — заплітати, стерегти — остерігати, стрелити — стріляти, текти — протікати, тесати — обтісувати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати, шептати — нашіптувати, виволокти — виволікати, полоскати — прополіскувати.
Воно відбувається:
а) у закритому складі: школа - шкіл, гора — гірський, чоло — чільний, радості — радість, слово — слів, ночі — ніч, батькова — батьків, воля — вільний, моя — мій, могти —міг, стою — стій, береза — бера, перо — пір 'я, женитися — жінка, ременя — ремінь, лебедя — лебідь, село — сіп, ковалева —ковалів, принесу — приніс, семи — сім, Києва —Київ;
б) у відкритому складі, якщо в наступному складі є суфікси -ок, -ець: гора — згірок, чоло — причілок, моста —місток, возити — візок, дзвонити — дзвінок, двері —одвірок, олово — олівець, острови — острівець, кончина —кінець, верховий — верхівець; а також: ущелина — щілина,прорвати — прірва, прозивати — прізвище;
в) перед подвоєнням приголосних: ночі — ніччю, солі —сіллю, дорога — роздоріжжя, ворота — підворіття, голка — гілля, речі — річчю, промені — проміння, мести —сміття, зелень — зілля;
г) у коренях дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува-: берегти — зберігати, брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати, гребти — згрібати, застебнути — застібати, зачепити — зачіпати, защепну ти — защіпати, летіти — літати, мести — замітати, пекти — випікати, підперезати — підперізувати, плескати — запліскувати, плести — заплітати, стерегти — остерігати, стрелити — стріляти, текти — протікати, тесати — обтісувати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати, шептати — нашіптувати, виволокти — виволікати, полоскати — прополіскувати.
Але чергування о, є з і в закритому складі не
відбувається:
а) якщо о,
є випадні або вставні: сон —
сну, вогонь — вогню, садок — садка, пісок — піску, день — дня, орел — орла,
квітень — квітня; вікно — вікон, сосна — сосон, весна — весен, дно — ден
(виняток: шворінь — шворня); , а також у словах:
любов — любові, лоб — лоба, льон — льону, рот — рота, мох — моху, лев — лева;
б) у групах -оро-, -єре-, -оло-, -еле-, -ор-, -ер-, -ов-: ворон, сторож, поборов, берег, перед, голос, солод, розколов, молов, зелень, шелест, борг, борщ, верх, чверть, вовк, шовк (винятки: дорога — доріг, сторона — сторін, ворота — воріт, борода — борід, борона — борін, корова — корів, порога — поріг, оборогу — оборіг, морогу — моріг, смороду —сморід, береза — беріз, череда — черід, болото — боліт, ~ стерегла — стеріг, зберегла — зберіг, волокла — волік та ін.);
в) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб, -лов: діловод, паровоз, медонос, хлібороб, риболов; але в частинах -хід, -гін, -ріг чергування відбувається: теплохід, пішохід, водогін, коногін, носоріг, Козеріг; у книжних словах: пророк, потоп, закон, вирок, богослов, світоч, народ, прапор, завод; а також за традицією в деяких прізвищах: Боровиковський, Котляревський, Глібов (але: Голованівський, Желехівський, Миньківський, Щоголів тощо);
ґ) в іншомовних словах: атом, вагон, вазон, метеор, шофер, студент, Лондон, Вашингтон, Дон Кіхот, Бетховен, Ростов (і ростовський), Тургенєв (і тургенєвський).
б) у групах -оро-, -єре-, -оло-, -еле-, -ор-, -ер-, -ов-: ворон, сторож, поборов, берег, перед, голос, солод, розколов, молов, зелень, шелест, борг, борщ, верх, чверть, вовк, шовк (винятки: дорога — доріг, сторона — сторін, ворота — воріт, борода — борід, борона — борін, корова — корів, порога — поріг, оборогу — оборіг, морогу — моріг, смороду —сморід, береза — беріз, череда — черід, болото — боліт, ~ стерегла — стеріг, зберегла — зберіг, волокла — волік та ін.);
в) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб, -лов: діловод, паровоз, медонос, хлібороб, риболов; але в частинах -хід, -гін, -ріг чергування відбувається: теплохід, пішохід, водогін, коногін, носоріг, Козеріг; у книжних словах: пророк, потоп, закон, вирок, богослов, світоч, народ, прапор, завод; а також за традицією в деяких прізвищах: Боровиковський, Котляревський, Глібов (але: Голованівський, Желехівський, Миньківський, Щоголів тощо);
ґ) в іншомовних словах: атом, вагон, вазон, метеор, шофер, студент, Лондон, Вашингтон, Дон Кіхот, Бетховен, Ростов (і ростовський), Тургенєв (і тургенєвський).
У
кількох дієслівних коренях є (ер) перед суфіксами -а-,
-ува- чергується з и (ир): беру — збирати, визбирувати;
вмерти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати,
сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати.
Подібне
чергування є з и відбувається також у словах стелити — застилати (але:
застеляти), клену (кляну)
— проклинати.
У деяких випадках є чергується з о. Так, після шиплячих
(«ше їжджу») та й виступає звук є, якщо далі йде теперішній чи
колишній м'який приголосний або шиплячий, о, якщо далі йде споконвічно твердий
нешиплячий приголосний: вечеря — вечора (від вечір), женитися — жонатий,
четвертий — чотири, чернетка — чорний, вершечок — вершок, лієчка — лійок.
Іноді
трапляються відхилення від цього правила. Перед споконвічно твердим нешиплячим
може виступати є: жердка, щедрий, щепа, печера, щезнути, черга, червоний. І
навпаки: чоріти, чорниці, чорнило, кийочок.
У
прикметниках після твердих приголосних вживається суфікс -ов: зимовий, службовий,
судовий, мостовий, кварцовий, Іванова,
братова.
Після м'яких та шиплячих якщо наголос падає на
закінчення, також виступає суфікс -ов: польовий, тіньовий, осьовий,
дійовий, дощовий, сторожовий; якщо наголос падає на основу, то вживається
суфікс -ев-(-єв-): травневий, кінцевий, алюмінієвий, грушевий, спаржевий,
життєвий (і життьовий), взуттєвий (і взуттьовйй), борщевий (і борщовий),
Василева, Мусієва, Дорошева, лікарева.
Чергування
приголосних звуків
Чергування
звуків
— закономірна заміна одного звука іншим у тому самому чи спорідненому слові. При зміні й
творенні слів задньоротові приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок
теперішнього чи історичного пом'якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а
саме:
г — з — ж: нога — нозі — ніженька, друг — друзі — дружба, могти — можу, казати — кажу,
к — ц — ч: рука — руці — рученька, рік — у році — річний, пекти — печений, вулиця — вуличний;
х — с — ш: вухо — у вусі — вушенько, рух — у русі — рушити, ковалиха — ковалишин, колихати — колишу, писати — пишу,
ґ — дз — дж: ґерлиґа — ґерлидзі — ґерлидженька, Ґриґа — Ґридзі — Ґриджин.
г — з — ж: нога — нозі — ніженька, друг — друзі — дружба, могти — можу, казати — кажу,
к — ц — ч: рука — руці — рученька, рік — у році — річний, пекти — печений, вулиця — вуличний;
х — с — ш: вухо — у вусі — вушенько, рух — у русі — рушити, ковалиха — ковалишин, колихати — колишу, писати — пишу,
ґ — дз — дж: ґерлиґа — ґерлидзі — ґерлидженька, Ґриґа — Ґридзі — Ґриджин.
Проте внаслідок дисиміляції (розподібнення) звуків
замість закономірного ч вимовляється й пишеться ш у словах рушник, рушниця,
дворушник (від рука), мірошник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від
сонце), сердешний «бідолашний» (від серце, але: сердечний «серцевий, ширий і т.
п.»). В
інших подібних випадках незалежно від вимови пишеться буква ч:
мо-у лочний, пшеничний, сонячний, ячний, яєчня.
У дієсловах, крім того, відбувається перехід зубних
приголосних д, т, з, с у шиплячі, а саме:
д — дж: садити — саджу — посаджений; водити — воджу — проводжати, загородити — загороджу, правда — справджуватися (винятки: завадити — заважати, привидітися — увижатися);
зд — ждж: їздити — їжджу
т — ч: платити — плачу — заплачений, хотіти — хочуть;
ст — щ: захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу — розміщувати.
д — дж: садити — саджу — посаджений; водити — воджу — проводжати, загородити — загороджу, правда — справджуватися (винятки: завадити — заважати, привидітися — увижатися);
зд — ждж: їздити — їжджу
т — ч: платити — плачу — заплачений, хотіти — хочуть;
ст — щ: захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу — розміщувати.
В
інших частинах мови чергується д — ж (а не д — дж, як у дієсловах):
уродити — урожай, огородити — огорожа, погода — погожий, переходити —
перехожий, правда — справжній.
У
звукосполученнях дт, тт перші звуки д і т чергуються з
приголосним с: веду — вести, ненавидіти — ненависть, цвіт — цвісти, мету —
мести.
Усі
чергування приголосних позначаються на письмі відповідними буквами.
V. Закріплення вивченого матеріалу
- У поданих прислів’ях до виділених слів доберіть такі
споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і запишіть пари слів.
Назвіть, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.
1. Тиха вода береги ломить
(ламати). 2. Осінь підганяє(гонити), зима не жде. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш(скакати,
скочити). 4. Хто два зайці гонить(ганяти), той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться,
а пустий угору дереться(дертися). 6. Дівка заплетена(заплітати),
а хата не метена(мести). 7. Кинь ячмінь в болото — убере (брати) тебе
в золото. 8. Гей, звідкіль ти прилетіла (прилітати), ластівочко мила? 9.
Хто знання має, той і мур зламає (заломити). 10. Зробив справу — віднеси
(принісши), п’ять нових захопи. 11. Хто батьківщину любить, того і
батьківщина береже.
- Які чергування вам
зустрічались?
- Які правила ви використовували
під час виконання завдання?
- В яких словах вам були
незрозуміле чергування звуків?
- Отже, який висновок ми можемо
зробити? (Що голосні о,е чергуються з і,
е
чергується з и. Приголосні г-з-ж, к-ц-ч, х-с-ш )
- Прочитайте загадки. Випишіть слова, в яких можливе
чергування голосних та доберіть такі споріднені, в яких це чергування
відбувається.
1. Тільки припече, воно зразу ожива. 2. Текло, текло і
лягло під скло. 3. Руками впирається, ногами лізе. 4. Прийшла
дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали. 5.
Зимою зрію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 6. Я росла в темній
темниці, як зросла — взяли в світ лицю. З мене
шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.
Відгадки: 1. Бджола. 2.
Вода і лід. 3. Рак. 4. Цибуля. 5. Сніг. 6. Картопля.
- Які правила ви використовували
під час виконання завдання? Який висновок ми можемо зробити?
- Вставте пропущені букви й поясніть свій вибір. Підкресліть
слова, правопис яких слід запам’ятати.
Сх..лятись (схилятись),
завм..рати (завмирати), тр..мтіти
(тремтіти), ч..р..да (череда),
ч..брець (чебрець), х..мерний (химерний), л..маю (ламаю), експ..р..мент (експеримент), р..жим (режим), здр..гатися (здригатися),
доб..ратися (добиратися), ж..рдина
(жердина), л..генда (легенда), к..парис (кипарис), бл..щати (блищати), к..п’яток (кип’яток), д..монстрація (демонстрація), ст..блина (стеблина), т..пло (тепло), т..р..торія (територія).
- Перекладіть з російської мови на українську,
запишіть й поясніть написання е чи о.
Чело (чоло), вечером (ввечері), щека (щока), пшеничный
(пшеничний), женатый (жонатий), желтый (жовтий), пшенный (пшонний), шорох
(шелест), пчела (бджола), щебень (щебінь), шов (шов), шел (йшов), шелк (шовк),
чернить (чорнити), чесать (чесати), жестокость (жорстокість), шофер (шофер),
жесть (жерсть), шерстяной (шерстяний), шоколад (шоколад), шестой (шостий),
шелестеть (шелестіти), чего (чого), человек (чоловік), черепица (черепиця),
жернова (жорна).
- Подані прикметники чоловічого роду змініть за родами,
поєднавши кожен прикметник з іменником. Записати, простежити за зміною
о, е з і в основі прикметників, назвати морфему, в якій вона
відбувається, та фонетичну умову.
Зразок. Братів син, братова сім’я, братове доручення —
чергування о відкритого складу з і закритого складу в суфіксі.
Батьків, Михайлів, В’ячеславів,
Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів,
товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів,
Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.
- Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники
(1), прізвища (2), в основі яких відбувалося б чергування приголосних. Назвіть
фонеми, які чергуються, умови чергування.
1. Ольга, подруга, сусідка, Наталка, Маринка, донька,
ненька, Параска, тітка, Явдоха, Стеха, свекруха, сваха, невістка, Варка,
Ониська; 2. козак, чумак, Варка, Шульга, Явтух, конюх, кожух, пасіка, соха,
довгий, пух, пастух.
VI. Підсумок уроку
6.1. Вправа «Поміркуй»
- Запишіть назви рослин, дерев, квітів, міст, річок, які відомі вам в
Україні та утворіть від них похідні слова в яких відбувається чергування.
VII. Оголошення домашнього завдання
Напишіть
твір «Простори рідної Батьківщини» використовуючи слова в яких відбувається
чергування. Виконати вправу 128 с. 93 та вправу 130 с. 94
Комментариев нет:
Отправить комментарий