воскресенье, 29 октября 2017 г.

Урок І.Франко. збірка "З вершин і низин"

Тема: Іван Франко. Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі. «Сікстинська Мадонна». Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму. «Гімн» («Замість пролога»)
Мета: ознайомити учнів зі змістом сонета «Сікстинська мадонна», поглибити вивчене про сонет; ознайомити учнів із поезією «Гімн», розкрити образ вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу, римо-ритмічні особливості поезії, популярність її в народі як пісні (музика М. Лисенка);

розвивати навички виразного читання, навички аналізу поезії,;

виховувати загальнолюдські цінності: красу материнства й вічної жіночості, любов до поезії, патріотичні почуття.
Обладнання: епіграф до уроку, таблиця, аудіозапис поезії «Гімн».
Тип уроку: комбінований урок
 Франкового таланту,
ми відзначаємо: як митець І. Франко
в першу чергу — поет.
Поезіями він розпочав свою творчість,
ними він і закінчив її.
Б. Степанишин
План уроку

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
1.1. Самостійна робота
Продовжити речення:
1. І. Франко народився в селі…(Нагуєвичі)
3. 1876 р. вийшла перша збірка… («Баляды і росказы»)
5. Останній вірш І. Франка… («Не мовчи»)
7. До історичної тематики належить твір… («Великі роковини»)
8. Твір із життя інтелігенції… («Борис Граб»)
9. Під впливом «Слова о полку Ігоревім» написана історична драма… («Три князі на один престол»)
11. 1874 р. були надруковані ранні вірші І. Франка в журналі… («Друг»)
12. У якому році святкувався 40-літній ювілей творчої діяльності І. Франка… (1914 р.)
ІІ. Актуалізація опорних знань
2.1. Повідомлення вчителя
- З появою творів Івана Франка в українську художню літературу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, із істинністю народного мислення, з надзвичайно багатим емоційним світом простих людей, їх світогляді. Іван Франко належав до тієї категорії художників слова, які намагалися пізнати життя народу у всій його складності. Митець створив реалістичні картини життя різних верств суспільства, показав поглиблення класового розшарування на селі, процес народження нових особистостей, нової моралі, нової психології людини, нових думок, уявлень. Він, власне, художньо переконливо показав у своїх творах те, що становило зміст нового життя суспільства.
2.2. Робота з епіграфом
- Погляньте на епіграф нашого уроку, прочитайте його.
- Як ви його розумієте?
- Як ви думаєте, про що свідчать ці рядки?     
- Чи може цей вислів розкривати суть поетичної діяльності поета?
- Звичайно, що так. Тому що життя у нас одне, і як нам його прожити – це залежить лише від нас самих. Кожен обирає свій шлях, так його і обрав Іван Якович Франко. В своїх поезіях він якнайяскравше висвітлив злободенність людського життя, тяжке становище в суспільстві.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
- І на сьогоднішньому уроці ми з вами і поговоримо про збірку Івана Франка «З вершин і низин», сонет «Сікстинська Мадонна» та проаналізуємо поезію «Гімн». Дізнаємося про історію написання сонету, визначимо ідейно – художні особливості збірки. Навчимося робити власні висновки за сюжетом твору, висловлювати свої думки щодо прочитаного. Тема уроку: «Іван Франко. Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі. «Сікстинська Мадонна». Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму. «Гімн» («Замість пролога»).
3.1. Робота в зошиті
- Запишіть в зошити число, класна робота, тема уроку. Прочитайте епіграф до нашого уроку, запишіть його в зошити, значення епіграфа ми будемо простежувати протягом всього уроку.
ІV.  Засвоєння нових знань та формування на їх основі знань, умінь і навичок
4.1. Повідомлення учнів про збірку «З вершин і низин»
1 учень. «З вершин і низин» – друга збірка творів І. Франка (перша – «Балади і розкази», 1876). Вона мала два видання. Перше, присвячене дружині поета Ользі Хоружинській, вийшло 1887 р. під назвою: «З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Накладом автора». Головною частиною тої книжечки, – зазначав автор у «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 року», – була поема «Панські жарти». Крім цієї поеми, до збірки ввійшло ще 46 поезій – «Гімн», «Веснянки», «Беркут», «Ідеалісти», «Каменярі», цикл «Думи пролетарія» (3 вірші), 12 сонетів, «Жидівські мелодії» («Самбатіон» та «Пір’я»), тобто тільки незначна частина творів, написаних протягом десяти років (1877 – 1887).
2 учень.  У 1893 р. вийшло друге, значно доповнене видання цієї збірки.
У другому виданні збірка «З вершин і низин» має такі розділи: перший «De profundis» («З глибини»), що поділяється на цикли: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи», «Думи пролетарія» і «Excelsior!» («Вище!»); другий розділ — «Профілі і маски», який охоплює цикли: «Поезія», «Поет», «Україна», «Карта любові», «Знайомим і незнайомим», «Зів’яле листя», «Оси»; третій — «Сонети», що має два цикли: «Вольні сонети» і «Тюремні сонети»; четвертий — «Галицькі образи»; п’ятий — «Жидівські мелодії»; шостий — поема «Панські жарти»; сьомий — «Легенди».
3 учень. Збірку відкриває вірш «Гімн» («Вічний революціонер», 1880). Поет оспівує невмирущий революційний дух народів, віковічну боротьбу проти гніту й поневолення, боротьбу «за поступ, щастя й волю».
4 учень. Тексти збірки друкуються за другим виданням 1893 р. Лише окремі твори («Гімн», «Думка в тюрмі», «Каменярі», «Цар і аскет») подаються за пізнішими публікаціями, що становлять собою досконаліший текст.  Усі вірші звірено з автографами (якщо вони збереглися) і з першодруками. Уточнено дати написання творів (адже поет часто ставив їх з пам’яті і тому вони не завжди збігаються із справжніми). І. Франко в 1913 р. у одному з примірників другого видання збірки уточнює дату окремих творів. Цей примірник зберігається в особистій бібліотеці українського радянського літературознавця С. В. Щурата. Дати поставлено в кінці творів, тому в коментарях вони не повторюються. Про дати в автографах говориться лише при їх відмінності від зазначених у збірці.
Заголовки деяких віршів, які І. Франко подав у кінці книжки в змісті, перенесено із змісту до текстів (це стосується, передусім, «Тюремних сонетів»).
4.2. Бесіда
- Що стало поштовхом до створення збірки «З вершин і низин»? (Закоханість в Ольгу Хоружинську, бо збірка була присвячена саме їй.)
- Які цикли віршів входять в збірку? (У збірку входять цикли віршів «Вольні сонети» і «Тюремні сонети»)
- Про що говориться в «Вольних сонетах»? (У «Вольних сонетах» Франко говорить, що давня класична форма сонета, цей «тонкий різець Петрарки», у творчості поета-революціонера може бути такою ж грізною зброєю, як і «важкий молот каменярський». Насичений новим ідейним змістом, сонет так само служить боротьбі за те, щоб… валити панський гніт і царевий».)
- Що стало основою «Тюремних сонетів»? («Тюремні сонети» — гострий політичний протест проти гнобительського режиму цісарської Австрії — цієї тюрми народів»)
- Яке визначення мала збірка «З вершин і низин»? (Франкова збірка після «Кобзаря» Тараса Шевченка була другою поетичною книгою, що мала загальноукраїнське значення.)
- Яким перед читачем постає ліричний герой збірки? (Ліричний герой – борець, революційний провідник – знає реальні шляхи для втілення гуманістичного ідеалу.)
- З скількох розділів складається збірка І.Франка «З вершин і низин»? (Збірка складається з шести розділів)
- Що символізує назва збірки «З вершин і низин»? (Назва збірки символічна, зображує процеси і шляхи, що вели людський дух з вершин до низин і навпаки.)
4.3. Словникова робота
- - Пригадайте, на які три роди поділяються всі художні твори? ( На епос, лірику та драму)
- Що таке епос? ( Епос ( грец. epos – слово, оповідання) – різновид літературного (поряд з лірикою і драмою)  роду, що оповідає про події, які нібито відбулися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
- Що таке лірика? (Один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.)
- Що таке драма? (Один з основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів.)
- Які твори називають ліричними? (Називають такі віршовані твори або сукупність творів, що відповідають високим естетичним критеріям, переважно невеликі за обсягом, але місткі за полісемантичним змістом, окреслювані своїми формотворчими гранями у багатьох жанрах..).
- Перерахуйте жанри ліричних творів (Вірш, сонет, балада, елегія, епістола, ідилія, етюд, монолог, мадригал).
- Запам’ятайте та запишіть визначення нового терміну.
Сонет (від італійського sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: два чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням і два тривірші (терцети). У сонеті має бути п’ять рим із різними видами римування.
Виник сонет в італійській літературі на початку ХІІІ століття. Започаткований Джакото да Лентіно. Особливий внесок у розвиток сонета зробили Данте Аліг’єрі, Ф. Петрарка та В. Шекспір.
Внутрішня гнучкість сонетної форми дає можливість оновлюватися канону. А загалом можливі й неканонічні форми сонета, наприклад, «хвостаті», тобто з додатковим рядком. «Перевернуті» сонети характеризуються тим, що першими в них є дві трирядкові строфи, а потім ідуть дві чотирирядкові, «суцільні» — побудовані лише на двох римах, «безголові» — з однією чотирирядковою строфою, «кульгаві» — у яких останні рядки чотиривіршів усічені, «напівсонети» — які складаються з однієї чотирирядкової й однієї трирядкової строфи, а також «сонетоїди», характерні для Миколи Зерова. Складну форму має вінок сонетів, який складається з 15 віршів, причому весь останній вірш будується з перших рядків попередніх чи наступних чотирнадцяти сонетів. Найчастіше сонети зустрічаються в медитативній та пейзажній ліриці.
Український сонет з’явився в середині ХІХ ст. Вагомий внесок у його розвиток зробили І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Л. Костенко, Д. Павличко.
4.4. Робота над сонетом «Сікстинська Мадонна»
- Відкрийте ваші хрестоматії і прочитайте назву сонету. Як ви її розумієте?
- Як ви думаєте чому автор використав таку назву?
- Чому саме «Сікстинська Мадонна»?
Своє захоплення жінкою-матір’ю, безсмертним полотном Рафаеля «Сікстинська мадонна» І. Франко висловив у формі сонета. У Мадонні поет вбачає богиню, «райську рожу», і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій — поклониться, як богині. Краса мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна. А справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна» — вічне.
Рафаель Санті (народився 26 чи 28 травня 1483 р.— помер 6 квітня 1520 р.) —великий італійський живописець і архітектор. Славнозвісна картина «Сікстинська мадонна» зберігається в Дрезденській галереї і вважається кульмінативною у творчості Рафаеля.
Уже в тому, як ставна і вродлива жінка тримає своє дитя, і в лініях покривал є щось цнотливе й щемке, наївне і зворушливе, величне й принадне, що властиве лише матерям, незалежно від їхнього віку.
Картина ніби передає плавні рухи матері з дитям. Покривало, легко надуте вітром, підкреслює рух мадонни до глядача, а тому здається, що намальована жінка лине, пливе назустріч.
У виразі обличчя головної героїні картини — всепрощення, співчуття й готовність до будь-яких випробувань. Зате в рисах обличчя маляти, у складці уст, у міміці — докір і печаль.
Картина була створена на замовлення «чорних монахів» і мала висіти над місцем поховання Юлія ІІ. Тому на полотні проступає образ святого Сікста в папському вбранні, у якому проступають риси представників сім’ї Роверо.
Поява на картині Богородиці й Варвари теж пояснюється тим, що ці дві святі жінки, як вважається в народі, здатні полегшити муки помираючих і супроводжувати їх у рай, якщо ті цього заслужили.
4.5. Слухання аудіозапису сонету «Сікстинська Мадонна»
- Послухайте сонет Івана Франка «Сікстинська Мадонна». Зверніть увагу на те. Як автор звертається до Мадонни? Як ліричний герой відмежовується від «безбожників»?
- Чому Франко говорить, що схиляється перед Пречистою Дівою?
- Якими словами підкреслена цінність шедевра Рафаеля?
4.6. Аналіз сонету «Сікстинська Мадонна»
Тема: показ сили високого мистецтва, що має безмежну владу над почуттями людей; змальовує зачарованість красою Мадонни,
Ідея: возвеличення жінки-матері, змалювання враження ліричного героя  її чистотою та недоступністю.
Жанр: сонет.
Художні засоби:





3. Аналіз поезії «Гімн»
У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю…
Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:
Ні попівські тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.
Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.
Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.
4. Визначити розмір поезії «Гімн»
Дух, що тіло рве до бою…
Рис
Висновок: чотиристопний ямб.
5. Виразне читання поезії «Гімн»
VІ. Підсумок
Бесіда
·                 Які особливості поетичного стилю поезії «Гімн»?
·                 Чому Франко називає дух нації силою, що «тіло рве до бою»?
·                 Для чого вжито протиставлення пітьми цьому духові нації?
·                 Як ви розумієте слова І. Франка: «Я син народу, що вгору йде»?
Вивчити напам’ять вірш «Гімн», аналіз поезії.


Комментариев нет:

Отправить комментарий