Тема 2: Природа навколо нас
Мета уроку: поглибити
знання учнів про додержання норм української
літературної вимови та засоби
милозвучності української мови; повторити знання десятикласників про
спрощення в групах приголосних; формувати правописні вміння; удосконалювати
уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні;
розвивати вміння
визначати і виправляти допущені в усному та писемному мовленні помилки;
виховувати у
школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного
виховання.
Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця
«Спрощення в групах приголосних»
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
- Давайте переглянемо і перевіримо домашнє завдання. Що було задано додому?
- Що мається на увазі під милозвучністю мовлення?
- Згадайте засоби милозвучності української мови.
( Засобами милозвучності української мови
є: чергування прийменників у – в,
з-зі – із, над – наді , під – піді ); сполучників і – й ; часток би – б , ж – же; префіксів від – віді, над – наді; постфіксів ся – сь; початкових та кінцевих звуків у словах ( ужити – вжити, знов – знову); чергування
приголосних фонем; чергування голосних (
о – а, е – і, і – и, о – е).
Отже, милозвучність української мови досягається різними
мовними засобами, включаючи фонетичні, зокрема рівномірний розподіл голосних і
приголосних звуків у потоці мовлення. Українська мова прагне уникати складних
для вимови звукосполучень, тому їй не властиве поєднання кількох голосних чи
приголосних звуків, але є випадки в яких відбувається збіг приголосних, тоді
відбувається таке мовне явище як спрощення.
ІІ. Актуалізація опорних знань
2.1. Самостійна робота
- Перепишіть речення розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте слова
орфограми.
Картка
1
1. Є тільки висоти не взяті є тільки робота щоденна є
тільки пориви крилаті і спрага краси невтоленна.
2. Не потрібно так тяжко страждати. Бо усьому настане
пора час ламає сталевії грати, з місця сходить важенна гора.
Картка
2
1. У кожній дії нескінченність сили.
2. Стежка була страшенно балакучою, щодня сто разів
казала Доброго дня Як ся маєш Будь здоров Щасти Боже.
Картка
3
1. Небо щедро многоцінно ллє проміння в безгоміння.
2. Незважаючи на те що з кожним поколінням українська
мова змінюється певний недоторканий шар її живе у назвах річок урочищ древніх
поселень і рік.
Картка
4
1. Поезіє ти прояв незнищенності.
2. Книга інструмент насадження мудрості.
Картка
5
1. І в гостинній хаті лилася щира, бажана розмова.
2. Чи може хто з благословенним словом до мене в душу
стиха нахиливсь.
2.2 Бесіда
—
Чому відбувається спрощення в групах приголосних?
— Спрощення — це фонетичний чи морфологічний процес?
— Чому в одних випадках спрощення відбувається лише у вимові, а в інших — у вимові й на письмі?
— Спрощення — це фонетичний чи морфологічний процес?
— Чому в одних випадках спрощення відбувається лише у вимові, а в інших — у вимові й на письмі?
— Який розділ
мовознавства називається фонетикою? (Фонетика – це розділ
мовознавства, який вивчає звуковий склад мови).
— Який розділ мовознавства називається орфографією? (Орфографія ( від гр. orthos – правильний, grapho – пишу ) – це розділ мовознавства, який
вивчає правила написання слів. Але не завжди слова так як вимовляються, так і
пишуться ).
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної
діяльності
-
Сьогодні на
уроці ми працюватимемо над темою:
«Складні випадки правопису слів зі спрощення в групах приголосних». Будемо
вимовляти звуки відповідно до орфоепічних норм, визначати групи спрощень,
використовувати засоби милозвучності, навчимося правильно писати слова з
спрощеними приголосними звуками, користуватися орфоепічними і орфографічним
словниками. Знання цього матеріалу збагатять ваш словниковий запас, навчать
правильно і змістовно використовувати основні норми української літературної
вимови, що допоможуть будувати усні та писемні висловлювання.
IV. Сприймання й засвоєння нового матеріалу
4.1. Спостереження за мовним матеріалом
- Зверніть увагу на вправу 101, с.78. Знайдіть слова, в яких відбулось
спрощення.
Пристрасних, чесним,
облесне, ясні, прослали, ненависне, почесна, щедрісним, злісні, щасливо.
- Які орфоепічні
закономірності простежуються в цих словах?
- Розглянемо групи спрощення
приголосних, які орфоепічні норми простежуються в цих словах? (Спрощення –
явище усного мовлення, воно забезпечує милозвучність. Основою для написання
слів, у яких відбувається спрощення, є їхня вимова. У групах приголосних –ждн-, -здн-, -стн-, -стл- при
вимові приголосні [д] і [т] випадають. У групі приголосних -слн- випадає звук [л]. У
групі приголосних -рдц-
випадає звук [д])
- Для чого, на вашу думку,
існує спрощення?
4.2. Розповідь вчителя
Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для
вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній
приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.
1. Групи
приголосних стн і стл спрощуються на сн
і сл
у вимові й на письмі: перстень —
персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя —
щасливий, користь — безкорисливий.
Винятки
становлять:
а) слова: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);
б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст: контрастний, баластний, форпостний, компостний.
а) слова: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);
б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст: контрастний, баластний, форпостний, компостний.
2.
Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн,
зн і шк у вимові й на письмі: тиск
— тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.
Але немає спрощення в
словах випускний, пропускний, рискнути,
вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брязкнути і споріднених. В утвореному від іменника писк
дієслові допускається двояке написання: писнути
і (рідше) пискнути.
3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під'їзний — із коренем -їзд-;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатерть.
а) тижня, тижневий — від тиждень;
б) проїзний, виїзний, під'їзний — із коренем -їзд-;
в) серце — при формі сердець;
г) ченця — родовий відмінок від чернець;
ґ) скатерка — від скатерть.
4. Лише у вимові відбувається спрощення:
а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [студен'с'кий], студентство [студенство]. Такі слова пишемо за морфологічним принципом.
а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];
б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [студен'с'кий], студентство [студенство]. Такі слова пишемо за морфологічним принципом.
5.1. Вправа «Дослідження-трансформація»
- Утворити від
поданих іменників прикметники. З’ясувати, в яких словах відбулося спрощення
приголосних, а в яких — ні.
Честь, контраст,
проїзд, користь, баласт, пестощі, щастя, тиждень, компост, кількість,
кореспондент, область, радість, захист, пристрасть, якість, агентство, студент,
совість, пропагандист, вартість, парламент, інтелігент.
Відповіді: чесний,
контрастний, проїзний, корисний, баластний, пестливий, щасливий, тижневий, компостний, кількісний, совісний, кореспондентський,
обласний, радісний, захисний, пристрасний, якісний, агентський, студентський,
пропагандистський, парламентський, інтелігентський.
- На місці крапок,
де потрібно, поставити пропущені літери. Пояснити правопис слів.
Пристрас..ний,
контрас..ний, прихвос..ні, сон..це, чес..ний, мес..ник, сер..це, студен..ський,
фашис..ський, влас..ний, очис..ний, дилетан..ський, доблес..ний, кож..ний,
повіс..ці, пос..лати, ровес..ник, свис..нути, хрус..нути, совісн..ий, ус..ний,
ціліс..ний, словес..ний, виїз..ний, шіс..десят, зліс..ний, у кіс..ці,
шіс..надцять, капос..ний, журналіс..ський, вартіс..ний, ях..смен, якіс..ний.
- Перекладіть речення
українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та
українській мовах.
1. Когда мы
возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным
гомоном (О. Купрін). 2. Кстати заговорил
я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (І.
Тургенєв). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей
(М. Горький). 4. Стремглав наездники
помчались (О. Пушкін).
5.4. Вправа 102, с
78
- Від поданих у дужках іменників
утворіть і запишіть прикметники.
Контрастний душ, протестантська акція, журналістське
розслідування, президентські вибори, парламентське слухання, депутатський
запит, студентський мітинг, пропагандистський захід, колективістський характер,
голландські тюльпани.
5.5. Вправа 104, с.
78
- Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у
формі давального відмінка однини.
Подякувати
бандуристці, аплодувати піаністці, порадіти звістці, переказати аспірантці,
допомогти туристці.
VI. Підсумок уроку
6.1.
Творча робота
- Від наведених слів утворіть
прикметники, запишіть їх у три колонки: I — ті, у яких відбувається
спрощення лише у вимові; II — ті, у
яких спрощення
приголосних відбувається у вимові й
фіксується на письмі; III — ті, у
яких не відбувається спрощення.
Баласт, агент, користь, захист, проїзд, кар’єрист, цілість, улестити, щастя, хвастати, пестити, комендант, турист, мастити, ремесло, форпост, випуск, кості, захист, кількість, диригент, зап’ястя, журналіст, перехрестя, злість, тиждень, якість, пропагандист,
пристрасть, заздрість.
6.1.
Орфоепічний тренажер
- Прочитайте текст, дотримуючись норм літературної вимови. Поясніть вимову
слів, в яких відбувається спрощення. Докладно перекажіть текст.
На
ще недавно висушених самотужки гектарах — пил, а серед боліт —
повноводий канал. Вода тече й тече.
Лиха вода, якої хочуть позбутися.
Софія розшукала Арсена Тарасовича на полях. Він никав там із городником, наче шукав золото. Був їй дуже потрібен: привезла план, що і скільки сіяти. Барило розкопував пил і докопувався до пилу. Послухав голова, який спустили план, і сказав:
— Впавпропав, пережив я чумизу.
— А кукурудзи не переживете?
— Переживу і її! Ти агроном, слухай! Мали задурно траву, коси!.. Кукурудза у нас і на городах не виросте!
— А звідки тут пил, дядьку Арсене?
— Вода, впавпропав, утекла.
— Що ж буде?
— Без трави і без гною нічого не буде!
На тих гонах, що обезводніли, цим літом вже гуркотіли трактори. Скиби відвалювалися масні: сій пшеницю і смійся. Звично туркотіли машини. Повертався одвічний круг — літа до осені. І Софія прагла розгадати душу боліт, піску і лісу. Інститут дав їй дуже мало. Її вчили брати із землі все, що земля може дати, не роздумуючи. Милостей чекати нічого: груші на вербі не виростуть. Але вона усвідомлювала й те, що прище- плені на вербі груші будуть гіркими. Ці роздуми були дещо дилетантськими. Та вона й не збиралася в академіки. Але як нагодувати людей хлібом? На цих землях усе піднялося на льодовикові. Льодовик усе
змів і залишив каміння. Каміння взялося мохом, чагарями. Відступала вода. І довгідовгі віки похмура природа, гола й недоступна, перетворювала саму себе, щоб заманити сюди людей. Люди стали на звірів. Багатьох природа позбулася сама, замуливши їх. Природа із дикої, свавільної стала задуманою, як та сосна на узліссі, кострубата, але чарівна. Чого росте? І та сосна говорить не комусь, гомонить наокіл: тримаю корінням воду, щоб не родився пісок.
Софія розшукала Арсена Тарасовича на полях. Він никав там із городником, наче шукав золото. Був їй дуже потрібен: привезла план, що і скільки сіяти. Барило розкопував пил і докопувався до пилу. Послухав голова, який спустили план, і сказав:
— Впавпропав, пережив я чумизу.
— А кукурудзи не переживете?
— Переживу і її! Ти агроном, слухай! Мали задурно траву, коси!.. Кукурудза у нас і на городах не виросте!
— А звідки тут пил, дядьку Арсене?
— Вода, впавпропав, утекла.
— Що ж буде?
— Без трави і без гною нічого не буде!
На тих гонах, що обезводніли, цим літом вже гуркотіли трактори. Скиби відвалювалися масні: сій пшеницю і смійся. Звично туркотіли машини. Повертався одвічний круг — літа до осені. І Софія прагла розгадати душу боліт, піску і лісу. Інститут дав їй дуже мало. Її вчили брати із землі все, що земля може дати, не роздумуючи. Милостей чекати нічого: груші на вербі не виростуть. Але вона усвідомлювала й те, що прище- плені на вербі груші будуть гіркими. Ці роздуми були дещо дилетантськими. Та вона й не збиралася в академіки. Але як нагодувати людей хлібом? На цих землях усе піднялося на льодовикові. Льодовик усе
змів і залишив каміння. Каміння взялося мохом, чагарями. Відступала вода. І довгідовгі віки похмура природа, гола й недоступна, перетворювала саму себе, щоб заманити сюди людей. Люди стали на звірів. Багатьох природа позбулася сама, замуливши їх. Природа із дикої, свавільної стала задуманою, як та сосна на узліссі, кострубата, але чарівна. Чого росте? І та сосна говорить не комусь, гомонить наокіл: тримаю корінням воду, щоб не родився пісок.
Софії
ніби вдалося розгадати таємницю того, чому п’ять-шість років тому
осушені землі стали пилом. Вона їздила
зі своїми висновками до Львова. На кафедрі з тих
її висновків тільки посміялися: сіяти трави? Та чи варто для цього
осушувати болота?!
6.3. Оцінювання
VII. Оголошення
домашнього завдання
Опрацювати матеріал в підручнику с. 77-78, вправа 105. Написати твір «Барви
рідного краю»
Комментариев нет:
Отправить комментарий